Аналітична стаття: скільки держава втратила через корупцію у 2025 році
У 2025 році тема корупції знову опинилася в центрі суспільної уваги. Повномасштабна війна, рекордні бюджети на оборону та відновлення, екстрені закупівлі і спрощені процедури створили середовище підвищених ризиків. Саме в цьому контексті експерти, аудитори та антикорупційні органи говорять про сукупні втрати держави, що можуть перевищувати 100 млрд грн за рік. Важливо одразу уточнити: мова йде не про «вкрадені валізи з грошима», а про економічні втрати, зумовлені корупційними та квазікорупційними практиками.
Що означає «100+ млрд грн втрат»
Ця цифра — експертна оцінка, а не бухгалтерський підсумок. Вона формується з кількох складових:
- завищені ціни у державних контрактах;
- неефективні закупівлі та управлінські рішення;
- фіктивні або неякісно виконані роботи;
- посередницькі схеми та «відкати»;
- провалений контроль і слабка відповідальність.
Економісти та аналітики сходяться на діапазоні 50–150 млрд грн на рік, де ~100 млрд грн є усередненим показником, який найчастіше використовується в публічних дискусіях.
Позиція антикорупційних органів
За відкритими звітами Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, у 2025 році:
- задокументовані збитки у справах топкорупції вимірюються десятками мільярдів гривень;
- реально відшкодовані кошти — у рази менші;
- значна частина ризиків припадає на оборону, будівництво, інфраструктуру, енергетику та відновлення.
Антикорупційні органи підкреслюють: вони фіксують лише ті суми, що стали предметом кримінальних проваджень, а не повний обсяг тіньових втрат.
Дані державного аудиту
Рахункова палата України у своїх звітах за 2024–2025 роки не оперує політичними оцінками, але наводить сухі факти:
- десятки мільярдів гривень — порушення бюджетної дисципліни;
- мільярди гривень — неефективні витрати;
- у низці проєктів — переплати на рівні 30–70% від ринкової вартості.
Ці суми — офіційно зафіксовані втрати, які не потребують інтерпретацій.
Оцінки міжнародних і громадських експертів
Transparency International Україна традиційно оцінює втрати від корупції та неефективності до 10% державних видатків. За бюджету понад 1,8 трлн грн це означає потенційні ризики на рівні 150–180 млрд грн.
Журналістські розслідування Bihus.Info, а також матеріали Центру протидії корупції та інших незалежних редакцій демонструють типові сценарії:
- переплати 20–50% у великих контрактах;
- сотні мільйонів гривень у кожному масштабному кейсі;
- мільярди гривень — у системних схемах, що працюють роками.
Найбільш ризикові сфери 2025 року
Аналітики виокремлюють кілька напрямів із найвищими корупційними ризиками:
- Відновлення зруйнованої інфраструктури — кошториси, матеріали, підрядники.
- Оборонні закупівлі — логістика, посередники, завищені ціни.
- Будівництво та дороги — традиційно високі обсяги фінансування.
- Енергетика та паливні контракти.
Саме сукупність дрібних і великих зловживань у цих секторах і формує експертні оцінки на рівні 100+ млрд грн втрат.
Важливе юридичне застереження
Експерти наголошують:
- ці суми не є доведеними крадіжками конкретних осіб;
- остаточні цифри встановлюються виключно вироками судів;
- коректний термін — «втрати держави від корупційних та квазікорупційних практик».
Презумпція невинуватості залишається базовим принципом, незалежно від масштабу суспільного резонансу.
Підсумок
У 2025 році Україна зіткнулася з рекордними бюджетами і рекордними ризиками. За сукупними оцінками аналітиків, аудиторів і журналістів-розслідувачів, економічні втрати держави через корупційні практики могли перевищити 100 млрд грн за рік. Водночас реально доведені та повернуті суми залишаються значно меншими.
Цей розрив між потенційними втратами та фактичними вироками і є головним викликом антикорупційної системи — викликом, який у 2025 році так і не вдалося повністю подолати.