War&Sanctions: ГУР оприлюднило технічний розбір нового російського БпЛА «ґєрань-5»
Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило детальний технічний аналіз нового російського ударного безпілотника «ґєрань-5». Матеріали розміщені на порталі War&Sanctions і містять інтерактивну 3D-модель апарата, опис складових, електронної компонентної бази та основні тактико-технічні характеристики.
За даними ГУР, перші фото й базову інформацію про цей безпілотник було оприлюднено ще минулого тижня. Новий дрон за конструкцією нагадує іранський Karrar, а більшість його блоків є ідентичними компонентам, які раніше використовувалися в інших модифікаціях «ґєрані», вироблених у російській Алабузі. Також, за інформацією розвідки, противник опрацьовує можливість запуску цього БпЛА з штурмовика Су-25.
Основні характеристики «ґєрань-5»
- повна злітна маса — 850 кг;
- крейсерська швидкість — 450–600 км/год, що значно перевищує показники «ґєрань-3»;
- тривалість польоту — близько 2 годин;
- оціночна дальність — до 950 км;
- максимальна висота — до 6 км (фактично зафіксоване застосування — від 200 м до 3 км).
Як силову установку використано китайський турбореактивний двигун TELEFLY TF-TJ2000A з тягою 200 кгс (1960 Н).
Компоненти та походження
Безпілотник оснащений стандартними для лінійки «ґєрань» системами, зокрема:
- польотним контролером FCU;
- інерціальною навігаційною системою SADRA/MINSOO;
- супутниковою навігаційною системою «комєта-М12» з 12-елементною CRP-антеною;
- системою передачі телеметрії Tracker V3 на базі мікрокомп’ютера Raspberry та 3G/LTE-модемів;
- MESH-модемом Xingkai Tech XK-F358.
Обшивка фюзеляжу, крила та хвостове оперення виготовлені з вуглецевого волокна, силова конструкція — з алюмінієвого профілю та сталі. Для маркування апаратів використовується експериментальна серія «Э», аналогічна тій, що застосовувалась у модифікаціях «ґєрань-2».
ГУР також ідентифікувало електронні компоненти іноземного походження з Китаю, США та Німеччини, які використовуються в цьому безпілотнику. Окремо оприлюднено дані ще про 105 електронних компонентів, виявлених у БпЛА «ґєрань-2», «Zala T-20» та крилатій ракеті Х-32.
У розвідці наголошують, що розширення номенклатури російських засобів ураження та подальше використання компонентів виробників з країн вільного світу свідчать про необхідність посилення міжнародних зусиль із блокування доступу держави-агресора до критичних технологій.