Київ, 5 червня 2026 — Національний банк України завдав потужного удару по ринку платіжних терміналів самообслуговування (ПТКС). Дві найбільші мережі — EasyPay та City24 — оштрафовано на 135 мільйонів гривень кожну. Загальна сума штрафів сягнула 270 мільйонів гривень. Регулятор звинувачує компанії у системних порушеннях фінансового моніторингу та допомозі в легалізації «чорної» готівки.
Про це повідомляє Економічна правда.
Після гучних обмежень на карткові перекази НБУ взявся за термінали, які останніми роками масово заполонили країну. Чому в епоху смартфонів ці «динозаври» фінансових послуг продовжують множитися? Відповідь, на думку регулятора, одна — високий попит на готівкові операції сумнівного походження.
Рекордні штрафи та результати перевірок
У травні 2026 року НБУ завершив комплексні перевірки мереж EasyPay та City24. Перевірки нагадували спецоперацію: з залученням правоохоронців, вилученням записів з камер відеоспостереження та глибоким аналізом транзакцій.
Основні порушення, виявлені регулятором:
- Масштабне ігнорування ідентифікації клієнтів. Термінали зловживали спрощеним режимом для операцій до 5 тис. грн. Часто не вимагали навіть підтвердження через номер телефону.
- «Надшвидкі» операції. Час між початком транзакції та зарахуванням грошей був фізично недостатнім для внесення купюр.
- «Роздвоєння особистості». Одна особа (за номером телефону) вносила кошти в Харкові, а через кілька годин — в Ужгороді.
- «Фантомні черги». Звітність РРО показувала десятки операцій за короткий час, але камери фіксували порожні зали. Черги «як до Стіни Плачу» існували лише на папері.
- Самоінкасація без дозволу. Компанії могли завозити готівку до банків, підкріплюючи її сумнівними документами.
- Відсутність реального фінмоніторингу. Близько 95% операцій — поповнення банківських карток (переважно monobank). Термінали перекладали відповідальність на банки, а банки — назад на термінали.
Обсяги коштів, які щомісяця проходять через ці дві мережі, сягають близько 1 мільярда доларів в еквіваленті. Яка частина з них — «чорна» готівка, в НБУ оцінювати відмовляються, але називають термінали одним з ключових джерел її потрапляння в легальну банківську систему.
Хто стоїть за двома найбільшими мережами
На EasyPay та City24, за даними Forbes, припадає близько 70% ринку терміналів самообслуговування — понад 45 тисяч пристроїв.
EasyPay
Платіжна система належить ТОВ «ФК «Контрактовий дім», яка порівну належить братам Олексію та Антону Авраменкам. Компанія входить до групи «АВК» (кондитерське виробництво). Засновником EasyPay пов’язують з Володимиром Авраменком — колишнім народним депутатом від «Партії Регіонів» (2005–2006 рр.). У 2015 році він придбав банк «Траст», який згодом був виведений з ринку через проблеми з капіталом. Олексій Авраменко також цікавився придбанням «Мотор-банку».
City24
Юридична особа — ТОВ «Свіфт Гарант», пов’язане з Сергієм Горбанем та групою компаній «Асканія» (імпорт продуктів, виробництво зброї, вирощування троянд, експорт меду). Група згадується у контексті можливих схем навколо «Енергоатому» (схема «шлагбауму» та «відкатів» 10–15%).
До чого тут Тімур Міндіч?
У контексті можливих зв’язків City24 та групи «Асканія» журналісти згадують ім’я Тімура Міндіча — бізнесмена, близького до президента Володимира Зеленського, співвласника «Кварталу 95» та фігуранта корупційних розслідувань НАБУ щодо енергетики. Прямих доказів володіння терміналами Міндічем наразі немає, але перетин бізнес-інтересів через «Асканію» та схеми в енергосекторі викликає додаткові питання у суспільства.
Чому це важливо
Термінали самообслуговування мали стати зручним інструментом для людей без смартфонів. Натомість вони, на думку НБУ, перетворилися на один з каналів відмивання «брудних» грошей у воєнний час. Після штрафів регулятор готує нові правила для ринку ПТКС, щоб закрити лазівки.
Поки що компанії мають право оскаржити штрафи в суді. Реакція EasyPay та City24 на рішення НБУ на момент публікації обмежена.