У Долина Смерті сталося рідкісне природне явище: після рекордних опадів у найпосушливішому регіоні Північної Америки знову з’явилося озеро, яке існувало тут ще за часів льодовикового періоду. Йдеться про озеро Менлі, що колись займало значну частину сучасного пустельного ландшафту.
Долина Смерті, розташована в пустелі Мохаве на території штатів Каліфорнія та Невада, зазвичай асоціюється з екстремальною спекою та майже повною відсутністю опадів. Проте цієї осені регіон встановив кліматичні рекорди зовсім іншого характеру. За даними Служба національних парків США, кількість дощів виявилася безпрецедентною за весь період спостережень.
Опади були настільки тривалими й інтенсивними, що у басейні Бедвотер — найнижчій точці Північної Америки — почала накопичуватися вода. Саме тут у давнину існувало озеро Менлі. У період свого найбільшого розвитку воно мало глибину понад 300 метрів і займало величезну площу. Втім, після завершення останнього льодовикового періоду водойма зникла, і протягом понад 10 тисяч років не існувала у стабільній формі.
Сучасне відродження озера має значно скромніші масштаби. За оцінками фахівців, рівень води не перевищує кількох сантиметрів у більшості місць. Про судноплавство чи рекреаційне використання не йдеться — це радше геологічна й кліматична аномалія, ніж повноцінна водойма.
Подібні короткочасні повернення озера траплялися й раніше після сильних дощів. Востаннє неглибокий водяний шар з’являвся тут у 2023 році після проходження урагану Гіларі. Однак нинішня ситуація вирізняється масштабом: період із вересня по листопад став найвологішим за всю історію спостережень — зафіксовано 6,12 сантиметра опадів. Лише в листопаді випало 4,47 сантиметра дощу, що перевищило попередній рекорд.
На перший погляд ці цифри можуть здатися незначними, однак для Долини Смерті, де середньорічна норма опадів становить менше 5 сантиметрів, це майже річний обсяг води за один місяць. Саме така різка концентрація вологи й призвела до тимчасового відновлення стародавнього озера.
Метеорологи поки що не дають однозначного пояснення причин цієї погодної аномалії. Водночас науковці наголошують, що зміна клімату сприяє зростанню кількості екстремальних явищ у всьому світі — від посух до раптових злив. Очікується, що подібні погодні контрасти ставатимуть дедалі частішими та інтенсивнішими.
Рекордні дощі вже вплинули на інфраструктуру парку. Представники NPS попереджають, що багато доріг — як асфальтованих, так і ґрунтових — залишаються непрохідними через зсуви, намитий ґрунт і уламки. Туристам радять перевіряти актуальну інформацію перед поїздкою.
Подія також привернула увагу до можливого весняного цвітіння диких квітів, яким відома Долина Смерті у вологі роки. Втім, у службі парків застерігають: кількість опадів — лише один із чинників, і поки що зарано робити прогнози щодо майбутнього «суперцвітіння».
Історія озера Менлі нагадує, наскільки мінливими є ландшафти Землі. У період між 128 та 186 тисячами років тому ця водойма простягалася майже на 160 кілометрів, живлячись талою водою льодовиків і річками зі схилів Сьєрра-Невади. Сьогодні його коротке повернення слугує наочним прикладом того, як навіть найсухіші й, здавалося б, незмінні місця можуть раптово трансформуватися під впливом клімату та часу.
Джерело: ScienceAlert
