Уявіть двох людей з однаковим артеріальним тиском і схожими показниками аналізів. Один живе відносно стабільно й може планувати витрати хоча б на місяць уперед. Інший щодня прокручує в голові одне й те саме питання: чи вистачить грошей на їжу, комунальні послуги, транспорт і ліки.
Зазвичай ми вважаємо, що здоров’я серця визначають діагнози та «цифри» в аналізах. Проте масштабне дослідження Mayo Clinic показало інше: інколи серце старіє швидше не через самі хвороби, а через умови життя — і насамперед через фінансову напругу.
Серце має свій біологічний вік
Паспортний вік відображає кількість прожитих років. Але організм може зношуватися швидше або повільніше. У цьому дослідженні науковці застосували AI-ECG — алгоритм штучного інтелекту, який аналізує стандартну 12-канальну електрокардіограму та оцінює, на скільки років «виглядає» серце за своїми електричними сигналами.
Отриманий біологічний вік серця порівнювали з хронологічним. Якщо алгоритм показував більшу цифру, ніж у паспорті, це вважали ознакою прискореного старіння. Різницю між цими значеннями назвали «віковим розривом серця».
Чому цьому дослідженню можна довіряти
Йдеться не про невелику вибірку. Дослідники проаналізували дані 280 323 дорослих пацієнтів, які зверталися по амбулаторну допомогу у 2018–2023 роках. Усі вони заповнили анкету щодо соціальних умов і мали зроблену ЕКГ протягом року.
Середній вік учасників становив близько 60 років, жінки складали трохи більше половини вибірки. Окрім «серцевого віку», команда оцінила зв’язок різних чинників зі смертністю під час подальшого спостереження.
Соціальні детермінанти здоров’я: не абстракція, а побут
Соціальні детермінанти здоров’я — це умови, у яких людина народжується, живе, працює і старіє. У дослідженні їх аналізували за дев’ятьма напрямами:
- фінансова напруга;
- доступність їжі;
- житлова стабільність;
- транспортні можливості;
- рівень стресу;
- фізична активність;
- соціальні зв’язки;
- освіта;
- якість харчування.
Ці чинники не є «фоном». Вони визначають, що людина реально може собі дозволити: як харчуватися, чи звертатися до лікаря, чи мати час і сили для руху, чи жити в постійній тривозі.
Найсильніший фактор — фінансова нестабільність
Коли в моделі одночасно врахували і медичні ризики (гіпертонію, діабет, куріння, ожиріння), і соціальні умови, з’ясувалося: соціальні детермінанти в сукупності мають найбільший внесок у прискорене старіння серця.
Серед них найпотужнішим чинником виявився фінансовий тиск. На другому місці — харчова нестабільність, тобто відсутність постійного доступу до повноцінної та якісної їжі. Цей результат зберігався окремо і для чоловіків, і для жінок.
Як саме нестача грошей «старить» серце
Фінансовий стрес майже ніколи не існує ізольовано. Зазвичай це ланцюг проблем:
- постійна тривога не дає повноцінно відновлюватися й погіршує сон;
- знижується фізична активність через втому й нестачу часу;
- економія торкається харчування — раціон стає калорійним, але бідним на поживні речовини;
- профілактичні огляди та лікування відкладаються «на потім».
У результаті серце і судини довше перебувають у режимі підвищеного навантаження, що й проявляється більшим «віковим розривом» на ЕКГ.
Але ж хвороби теж важливі
Безумовно. Серед хронічних станів одним із найсильніших факторів була гіпертонія, а також діабет, серцева недостатність, хвороби нирок. Проте ключова ідея дослідження полягає не в запереченні ролі діагнозів, а в тому, що соціальні проблеми можуть бути настільки потужними, що інколи перекривають традиційні медичні ризики або створюють умови для їх розвитку.
Вплив видно навіть у показниках смертності
Окремий аналіз смертності показав: соціальні чинники, передусім фінансова нестабільність, були пов’язані з підвищеним ризиком смерті навіть після урахування класичних факторів ризику. Це переводить тему з площини «погано для самопочуття» у площину реального впливу на тривалість життя.
Що з цього варто винести
Профілактика серцево-судинних захворювань — це не лише про таблетки, тиск і аналізи. Це також про ресурси, які дозволяють виконувати медичні рекомендації. Неможливо стабільно «харчуватися корисно» без доступної їжі, складно «більше рухатися», працюючи на виснаження, і важко «регулярно обстежуватися», коли кожен візит до лікаря сприймається як фінансовий ризик.
Увага до соціальних детермінант — це не заміна медицини соціологією, а ще один реальний шлях захистити серце.
Висновок:
Серце старіє не лише від хвороб. Воно старіє від тривалого життя в напрузі. Дослідження Mayo Clinic на сотнях тисяч пацієнтів показало, що фінансова нестабільність і нестача доступу до якісної їжі найтісніше пов’язані з прискореним «серцевим віком» і підвищеним ризиком смерті. Якщо суспільство справді хоче, щоб люди жили довше і здоровіше, доведеться говорити не лише про лікування, а й про умови, у яких це лікування взагалі стає можливим.