25 травня в Україні відбулася третя фаза масштабного обміну військовополонених — 303 захисники повернулися додому, і загальна кількість звільнених українців досягла тисячі осіб. Проте ця новина має і темний бік, на який публічно вказав легендарний командир полку «Азов» Денис Прокопенко.

🔻«Жодного азовця серед тисячі»: публічна заява Прокопенка

«Жодного азовця. Серед однієї тисячі українських військовополонених, яких сьогодні обміняли, немає жодного азовця. Зате повернувся покидьок, який просив ножа у вертухаїв, щоб різати наших бійців», — заявив Прокопенко.

За словами офіцера, подібна ситуація виглядає як відверте знущання над усіма, хто вже четвертий рік поспіль перебуває в катівнях російського полону в найгірших умовах — зокрема, оборонці Маріуполя, які здалися в полон за прямим наказом вищого командування.

«Це знущання над їхніми рідними, близькими і побратимами. Над тими, кому давали гарантії, та хто має абсолютне право бути в пріоритеті на обміни», — наголосив Прокопенко.

📅 Три роки після виходу з «Азовсталі»: а обіцяні гарантії досі не виконано

У травні Україна відзначала третю річницю виходу Маріупольського гарнізону з «Азовсталі». Цей день — болісне нагадування про сотні героїв, які досі залишаються в російському полоні. Багато хто вірив, що саме в межах обміну «1000 на 1000» держава поверне й оборонців «Азову». Але — ні.

💬 «Я не вірю в версію про “небажання Росії”»

Прокопенко прямо заперечує поширену серед офіційних представників тезу про те, що «росіяни не хочуть віддавати азовців»:

«Якби це було так, ані я, ані інші бійці “Азову” не повернулися б з полону. Причина в іншому. Якщо напрацьований механізм перестає працювати — щораз очікувати іншого результату — безумство. Необхідно змінювати тактику», — підкреслює командир.

🔄 Що робити далі: пропозиції щодо альтернативного обмінного фонду

Прокопенко закликає не повторювати безплідну дипломатичну рутину, а шукати нестандартні рішення. На його думку, РФ відмовляється обмінювати «азовців» на своїх звичайних військових, але це можна обійти, запропонувавши:

  • ● Осіб, які для Кремля мають вищу цінність, ніж мобілізований солдат із Омська;
  • ● Російських агентів, які масово перебувають в Україні — особливо з числа кліриків московського патріархату;
  • ● Інформацію або вплив, якими Україна може поділитися із союзниками в їхніх окремих обмінах із РФ.

«Попи з московського патріархату, які відкрито працюють на російські спецслужби, мають зацікавити росіян більше, ніж солдати, котрими РФ засипає землі України».

📌 «Жодного азовця серед 1000 обміняних — це ганьба для держави»

Прокопенко завершує допис жорсткою, але емоційно вивіреною фразою:

«Жодного азовця серед 1000 обміняних — це ганьба для всієї нашої держави. Я не вірю, що влада зацікавлена в поверненні азовців, якщо обмінами четвертий рік неефективно займаються одні й ті самі люди».

⚠️ Заклик до перегляду стратегії

Публічна позиція командира «Азову» — це не лише крик болю, а й заклик до переосмислення стратегії обмінів. Україна має зробити все, аби витягнути кожного свого воїна. А захисники «Азовсталі», що виконували наказ, — повинні бути першими у цьому списку.

Читайте також: Сімеоне став очевидцем ліквідації Андрія Портнова – Ateo.live.