Під час масованої російської повітряної атаки на Україну в ніч проти 20 листопада російські повітряні об’єкти перетнули кордон Польщі. На території країни впали дві ракети та, ймовірно, один реактивний безпілотник. Один із боєприпасів ідентифікували як крилату ракету Х-101.
Про це повідомив віцепрем’єр-міністр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час пресконференції 20 листопада.
За словами очільника польського Міноборони, зафіксовано три місця падіння російських повітряних об’єктів. Вони розташовані у двох воєводствах на сході та південному сході країни.
Де впали російські ракети та безпілотник
Польські служби проводять перевірки у трьох населених пунктах:
- Новий Ліповець (Nowy Lipowiec) — Люблінське воєводство, Білгорайський повіт. Тут упали уламки російської крилатої ракети Х-101. Її тип офіційно підтвердив міністр оборони Польщі.
- Рудник-над-Сяном (Rudnik nad Sanem) — Підкарпатське воєводство, Ніжанський повіт. У лісовій місцевості виявили невідомий повітряний об’єкт.
- Молодич (Mołodycz) — Підкарпатське воєводство, Ярославський повіт. Уламки об’єкта розкидало на значній території сільськогосподарських угідь.
За попередніми даними, у двох випадках ідеться про ракети, а в третьому — про безпілотник із реактивним двигуном.
Що відбувалося в Польщі під час нічної атаки
За інформацією польських ЗМІ, моніторинг повітряної обстановки тривав ще з нічних годин. Перші попередження про загрозу почали надходити приблизно о 01:40.
Росія під час масштабного удару по Україні застосовувала різні засоби повітряного нападу, зокрема балістичні ракети «Кинджал», крилаті ракети Х-101, а також реактивні та звичайні ударні безпілотники.
Польське оперативне командування повідомило про порушення повітряного простору країни на тлі російської атаки. Для захисту неба залучили польську та шведську авіацію.
За інформацією польського генерала Іренеуша Новака, повітряний простір Польщі патрулювали два польські винищувачі F-16 та два шведські Gripen. Водночас військове командування зазначило, що умови для застосування озброєння черговими винищувачами не були виконані.
У Польщі скликали термінову нараду
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск скликав спеціальну нараду за участю членів уряду, представників Збройних сил та керівників служб безпеки.
Президент Кароль Навроцький також отримував інформацію про розвиток ситуації.
Міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський підтвердив, що відповідні служби працюють одразу на трьох місцях падіння повітряних об’єктів. Території обстежують правоохоронці та військові, а виявлені уламки мають допомогти встановити всі обставини інциденту.
За словами польської влади, внаслідок падіння об’єктів ніхто не постраждав. Також станом на момент повідомлень не надходило інформації про пошкодження критичної інфраструктури.
Через загрозу евакуювали диспетчерську вежу аеропорту
Окремі заходи безпеки запровадили в авіаційній інфраструктурі. Міністр інфраструктури Польщі Даріуш Клімчак повідомив, що через загрозу для повітряного простору вперше ухвалили рішення про евакуацію диспетчерської вежі аеропорту Жешув-Ясьонка.
Раніше подібні заходи вже проводили в аеропорту Любліна. Жешув-Ясьонка має важливе значення для логістики та перевезень у напрямку України.
У Варшаві говорять про можливу провокацію Росії
Владислав Косіняк-Камиш назвав нічну російську атаку однією з найбільших від початку повномасштабної війни проти України. Він наголосив, що її наслідки безпосередньо торкнулися польської території.
Прем’єр-міністр Дональд Туск та представники польської влади розглядають порушення повітряного простору в контексті безпеки країни та східного флангу НАТО.
Особливу увагу польська сторона звернула на дату інциденту. 20 листопада в Польщі проходять військові заходи та навчання за участю представників країн-партнерів України — так званої Коаліції охочих. У зв’язку з цим польський міністр оборони звернув увагу на можливий зв’язок між часом атаки та проведенням цих заходів.
Водночас остаточні висновки щодо обставин порушення повітряного простору мають зробити після завершення перевірок.
Інцидент знову загострив питання захисту повітряного простору Польщі, яка межує з Україною та є членом НАТО. Польські військові продовжують моніторинг ситуації, а відповідні служби досліджують уламки російських об’єктів.