Український політикум готується до чергової кадрової перестановки. Після підтвердження Михайлом Федоровим свого звільнення з посади міністра оборони та повідомлень, що його наступником може стати чинний міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, дедалі частіше лунає запитання: чи не стане це кроком назад для оборонної системи?
За пів року Федоров зробив ставку на технології, цифровізацію та масштабування виробництва дронів. Саме з його командою асоціювали перехід від паперової бюрократії до сучасних цифрових рішень, автоматизації та розвитку оборонних технологій.
І тепер у багатьох виникає саркастичне відчуття, що після такого курсу країна ризикує повернутися у добре знайомий «совок».
Дрони? Штучний інтелект? Автоматизація?
Ні. Головне — щоб ковдра була натягнута під лінійку, подушка мала ідеальний квадрат, а ліжко вирівняне так, щоб монета підстрибувала після удару. Адже саме такими речами десятиліттями славилася радянська армія, де зовнішній порядок часто цінувався більше, ніж реальна боєздатність.
Звісно, поки що це лише іронія. Ніхто не стверджує, що нове керівництво справді поверне армію до радянських методів. Але символізм можливої зміни багатьох насторожує.
Сьогодні війни виграють не лише чисельністю, а швидкістю ухвалення рішень, технологіями, безпілотниками, програмним забезпеченням та інноваціями. Саме тому будь-який відхід від курсу на цифровізацію може дорого коштувати.
Чи означає зміна міністра зміну підходів — покаже лише час. Але українське суспільство точно не хоче знову почути, що найважливіше в армії — це рівно складена форма, начищені бордюри та правильно заправлена ковдра.
Бо сучасна українська армія має перемагати не «показухою», а технологічною перевагою.